Як все починалося

З давніх-давен, коли з’явилися перші гроші, у людей іноді виникають фінансові проблеми. Історії достовірно відомо, що ще за часів Стародавнього Риму існували люди, які за певний відсоток «виручали» своїх співвітчизників — видаючи їм гроші під заставу. Хоча заняття лихваря вважалося не дуже почесним у стародавніх римлян, проте саме воно давало найбільші прибутки.

У середньовіччі, до ломбардів, їх функцію довгий час виконували лихварі. Вони видавали людям, що потребують грошей, позички під величезний — грабіжницький відсоток. Вартість кредитів іноді сягала 300% річних, що неминуче викликало руйнування окремих дрібних торговців, ремісників і дуже швидко призводило до економічного краху місцевого масштабу.

Різке зменшення доходів торговців та майстрових відчутно скорочувало грошовий потік податків, які вони сплачували церкві. Щоб протидіяти фінансовому свавіллю лихварів, церква в 15 столітті почала шукати вихід із цього скрутного становища. Чернецький орден францисканців запропонував надавати невеликі безвідсоткові кредити під заставу цінних речей. У 1462 році, францисканцями було засновано першу банкірську контору під назвою «Монт ді Пієта», яка видавала дрібні безвідсоткові позички. Через 30 років ці фінансові установи працювали майже по всій Італії, а також на території німецьких держав. Видача позичок проводилася під невеликий відсоток — близько 6% річних.

Наприкінці 15 століття король Франції — Людовік XI дозволив монополію на лихварство підприємцям, які зобов’язувалися брати відсотки в певних межах. Трапилося так, що королівське право на видачу кредитів у Франції отримали вихідці з історичної області Ломбардія у Північній Італії. Вони заснували мережу узаконених фінансових установ по всій Франції, які в народі отримали назву «будинки ломбардців» або просто «ломбарди». Сам король Франції — Людовік XI досить часто користувався послугами ломбарду.

28 вересня — День пам’яті францисканського ченця Бернардіно Фельтрського (1439-1494). Він знаменитий своїми проповідями проти користолюбства лихварів і турботою про пом’якшення народної потреби. В останні 10 років життя він створив по всій Італії близько 30 фінансових установ, що нагадують каси взаємодопомоги. Саме Бернардіно Фельтрського власники ломбардів та банків практично у всіх країнах світу вважають своїм покровителем.

У XVII — XVIII століттях муніципальні ломбарди виконують функції «відомств із соціальної підтримки населення» щодо отримання невеликих позичок для порятунку городян від голоду чи остаточного руйнування, тим самим оберігаючи їхню відмінність від крадіжки та інших кримінальних способів заробітку.

У XIX столітті з’являються так звані «взуттєві ломбарди», куди робітники здавали свої вихідні черевики у понеділок, а в п’ятницю, отримавши тижневу платню, викуповували черевики та виходили на світські заходи.

Перший у Росії Вологодський міський ломбард було відкрито 1888 року підприємцем і меценатом Х. З. Леденцовым з допомогою Вологодської міської думи . Його статут став взірцем при створенні ломбардів в інших містах Росії.

За матеріалами wikipedia.org